Ribogospod. nauka Ukr., 2026; 1(75): 4-18
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2026.01.004
UDC 591.11:597.554.3
Received: 05.01.2026
Received in revised form: 02.03.2026
Published: 31.03.2026
Вплив забруднення води важкими металами та вибуховими речовинами на Daphnia magna (Straus, 1820) в модельних експериментах
І. В. Дрегваль,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, ORCID ID 0000-0001-6272-2082, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Н. Б. Єсіпова,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, ORCID ID 0000-0003-1924-2547, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Н. О. Хромих,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, ORCID ID 0000-0003-3543-352X, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Д. В. Журавльов,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, ORCID ID 0009-0002-9553-5528, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Мета. Встановлення закономірностей хронічного впливу важких металів і вибухових речовин (2,4,6-тринітротолуолу) на виживання, морфологічні показники і генеративну систему Daphnia magna (Straus, 1820) у модельному експерименті.
Методика. Хронічний експеримент із впливу токсичних речовин на D. magna тривав 21 добу. У дослідах використовували молодь D. magna однієї генерації. Щільність дафній в експериментальних і контрольних варіантах, закладених у двох повтореннях, складала 10 екз./100 см3. Забруднення води в дослідних акваріумах моделювали шляхом додавання речовин до кінцевих концентрацій: 2,4,6-тринітротолуолу (тротилу) — 2,5 мг/дм3, міді — 0,02 мг/дм3, кадмію — 0,0075 мг/дм3, цинку — 0,013 мг/дм3, та суміші важких металів у вказаних концентраціях. Контрольний акваріум містив дехлоровану водопровідну воду. Щотижня підраховували кількість загиблих особин і розраховували відносну кількість загиблих дафній, а також фіксували час закладки ефіпіумів. Наприкінці експерименту визначили морфометричні показники дафній шляхом вимірів їх довжини і найбільшої ширини. Вимірювання проводили у програмі «Science LabView7» зі знімків, зроблених цифровою фотокамерою «SIGETA» M3 CMOS 25000, підключеною до мікроскопа «Ulab» XY-B2TLED.
Результати. Дослідження хронічного впливу важких металів і тротилу на D. magna показали, що з часом токсичний ефект зростає і призводить до збільшення показників смертності рачків та пригнічення їхньої репродуктивної здатності. Статистично достовірні відмінності між кількістю загиблих особин D. magna у дослідних і контрольних варіантах відмічені для розчинів міді, кадмію, суміші металів і тротилу. За ступенем токсичної дії розчини можна розташувати у такій послідовності: (Cu+Cd+Zn) > Cu2+ > TNT > Cd2+ > Zn2+. Контроль утворення ефіпіумних яєць показав, що кадмій і тротил у дослідних концентраціях пригнічували репродуктивні процеси у дафній, тоді як цинк, навпаки, активував їх. Фонова концентрація міді викликала статеве безпліддя дафній. За даними морфометричного аналізу, довжина тіла D. magna під впливом кадмію і тротилу була достовірно нижче за контрольні показники. Суттєве гальмування росту дафній викликала лише мідь: довжина і ширина тіла дафній у цьому варіанті були достовірно нижче порівняно з контрольними значеннями, різниця складала 25%.
Наукова новизна. Вперше було досліджено вплив фонових рівнів концентрації важких металів і експериментальної концентрації тротилу на виживання, морфометричні показники і репродукцію ефіпіумних яєць у D. magna. Встановлено найбільший токсичний ефект міді на життєздатність і репродуктивну здатність дафній, який посилюється синергізмом з кадмієм і цинком.
Практична значущість. Отримані дані дозволять розробити науково обґрунтований інноваційний підхід до самоочищення і відновлення постраждалих від мілітарного впливу водойм, впроваджуючи збереження і збільшення популяцій гідробіонтів-фільтраторів.
Ключові слова: хронічна дія, важкі метали, тротил, Daphnia magna, смертність, морфометричні показники, ефіпіуми.
ЛІТЕРАТУРА
- Repez F., Atanasiu M. The environment — a «Silent Victim» of armed conflicts // AUDRI. 2019. Vol. 12, No. 2. Р. 123—133.
- Гідрохімічний статус пост-мілітарних водних екосистем с. Мощун Київської області / Циганенко-Дзюбенко І. Ю. та ін. // Екологічні науки. 2023. № 1(46). С. 53—58. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.1-46.9
- Heavy Metal Toxicity on Daphnia magna / Cojocaru P. et al. // Environments. 2025. Vol. 12(3). 70. https://doi.org/10.3390/environments12030070
- Age-dependent survival, stress defense, and AMPK in Daphnia pulex after short-term exposure to a polystyrene nanoplastic / Liu Z. et al. // Aquatic Toxicology. 2018. Vol. 204. P. 1—8. https://doi.org/10.1016/j.aquatox.2018.08.017
- Bioassay using Daphnia magna Straus, 1820 to evaluate the sediment of Caí River (Rio Grande do Sul, Brazil) / Terra N. R. et al. // Biological Limnology. Acta Limnologica Brasiliensia. 2010. Vol. 22(4). P. 442—454. https://doi.org/10.4322/actalb.2011.008
- Adverse Outcome Pathways for Chronic Copper Toxicity to Fish and Amphibians / Brix K. V. et al. // Environ. Toxicol.Chem. 2022. Vol. 41. P. 2911—2927. https://doi.org/10.1002/etc.5483
- Antioxidant enzyme activities and lipid peroxidation in the freshwater cladoceran Daphnia magna exposed to redox cycling compounds / Barata C. et al. // Comparative Biochemistry and Physiology. Part C: Toxicology & Pharmacology. 2005. Vol. 140(2). P. 175—186. https://doi.org/10.1016/j.cca.2005.01.013
- Protective effects of small heat shock proteins in Daphnia magna against heavy metal exposure / Li M. et al. // Sci. Total Environ. 2022. Vol. 848. 157565. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.157565
- Sanpradit P., Peerakietkhajorn S. Disturbances in growth, oxidative stress, energy reserves and the expressions of related genes in Daphnia magna after exposure to ZnO under thermal stress // Sci. Total Environ. 2023. Vol. 869. 161682. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.161682
- Reproductive toxicity of dietary zinc to Daphnia magna / De Schamphelaere K. A. C. et al. // Aquat. Toxicol. 2004. Vol. 70. P. 233—244. https://doi.org/10.1016/j.aquatox.2004.09.008
- Combined use of Daphnia magna in situ bioassays, biomarkers and biological indices to diagnose and identify environmental pressures on invertebrate communities in two Mediterranean urbanized and industrialized rivers (NE Spain) / Damásio J. et al. // Aquatic Toxicology. 2008. Vol. 87. P. 310—320. https://doi.org/10.1016/j.aquatox.2008.02.016
- Combining a flow-through bioassay system using Daphnia magna with a physicochemical analysis to evaluate the effluent toxicity of the aquaculture farm on the river / Rasti M. et al. // Desalination and Water Treatment. 2020. Vol. 206. P. 66—73. https://doi.org/10.5004/dwt.2020.26327
- Охріменко О. В. Оцінка токсичності водного середовища водойми‐охолоджувача Запорізької АЕС за результатами біотестування // Рибогосподарська наука України. 2018. № 1 (43). С. 5—14. https://doi.org/10.15407/fsu2018.01.005
- Аристархова Е. О. Визначення хронічної токсичності вод поверхневих джерел водопостачання на Daphnia magna Straus та Тradescantia fluminensis Vellozо // Вісник аграрної науки. 2017. С. 57—60. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201711-09
- Гідроекологічна характеристика сучасного стану Запорізького (Дніпровського) водосховища та його притоків / Єсіпова Н. Б. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2023. № 4(66). С. 35—48. https://doi.org/10.61976/fsu2023.04.035
- Filtering capacity of Daphnia magna on sludge particles in treated wastewater / Pau C. et al. // Water Research. 2013. Vol. 47 (1). P. 181—186. https://doi.org/10.1016/j.watres.2012.09.047
- Study on TNT toxic effects on the functional state of hydrobionts in the model contaminated water pond / Sharamok Т. et al. // Journal of Chemistry and Technologies.2024. Vol. 32 (3). Р. 518—527. https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i3.310257